Сторінка 2. «Поза межами розуміння» Голоси за сценою
Чорнісіньке від імен Слово учня. «Ми вивчаємо Голокост... для того, щоби ніхто і ніколи не забував газових камер та печей Освенціма, абажурів з людської шкіри, жахливих медичних експериментів над живими людьми, сотні великих та малих Бабиних Ярів...» Ф.Л.Левітас Слово учня. «Є тільки одна річ на світі, яка може бути гірше за Освенцім – те, що світ забуде, що було таке місце». Генри Аппель, в’язень Освенціму. Слово учителя Черненко Т. В. (Слайди 25-26). Освенцім оповитий німотністю. У цьому – важливий елемент унікальності Голокосту. Жертви часто воліли мовчати, а вцілілі – навіть, коли вони промовляють – викликають оніміння. Свідки були мовчазні. Мовчки робили свою справу й злочинці. «У нашій історії це сторінка слави, якої ніколи не було й не буде», – так схарактеризував «остаточне розв’язання» глава СС Генріх Гіммлер. Очевидно німотствував навіть Бог. Шість мільйонів людей, що загинули в Освенцімі, Треблінці, Майданеку та Берген-Бельзені, вмирали в безжалісній реальності, яку тільки можна собі уявити. Брутальне, планомірне відшліфовування «концентраційної» смерті започаткувало новий різновид смерті в історії людства. Смерть в Освенцімі не можна порівняти з жодною іншою формою смерті, відомою від початку історії і до наших днів. До двадцятого століття така смерть була нечуваною; нелюдською вона залишиться назавжди. Долю євреїв у Освенцімі розділили й інші – християни, марксисти, які вмирали разом із євреями, поділяли смерть євреїв. Слово учня. У 1939 році польське місто Освенцім і його околиці увійшли до складу Третього рейху. Місто було перейменовано в Аушвіц. У цьому ж році у фашистського командування виникає ідея створення концентраційного табору, місцем для якого були обрані спорожнілі довоєнні казарми. Концтабір отримує назву «Аушвіц-I» – найбільший табір для поляків і в'язнів інших національностей, яких гітлерівський фашизм прирікав на ізоляцію і поступове знищення голодом, важкою роботою, експериментами, а також на негайну смерть в результаті масових та індивідуальних страт. З 1942 року табір став найбільшим центром винищення європейських євреїв, які загинули в газових камерах відразу ж після прибуття, без реєстрації та присвоєння їм табірних номерів. Саме тому дуже складно встановити точну кількість вбитих – історики сходяться на цифрі близько півтора мільйона чоловік. Слово учня. У прибулих в'язнів забирали одяг і всі предмети особистого користування, їх стригли, дезінфікували і мили, а потім їм давали номери і реєстрували. З 1943 року почали робити татуювання номеру. Ефективним засобом знищення в'язнів була виснажлива робота: будівництво нових корпусів і бараків, доріг, дренажних канав. Малярійний клімат Освенціма, погані житлові умови, голод, одяг, який не змінювався довгий час, щури і комахи приводили до масових епідемій, які різко скорочували ряди в'язнів. Часто хворих, які звернулися в лікарню, не приймали через її переповненість . У зв'язку з цим лікарі СС періодично проводили селекцію. Слаблих, і тих, які не подають надії на швидке одужання, відправляли у газові камери або вбивали в лікарні, вводячи їм безпосередньо в серце дозу фенолу. Слово учня. (Слайди 28-29). В Аушвіці в'язні зазнавали численних злочинним експериментів, що проводилися лікарями СС. Так, наприклад, професор Карл Клауберг з метою розробки швидкого методу біологічного знищення слов'ян проводив на еврейках злочинні експерименти стерилізації. Доктор Йозеф Менгеле в рамках генетичних і антропологічних дослідів проводив експерименти на дітях близнюках і дітях з фізичними вадами. Крім того в Освенцімі здійснювалися різного роду досліди з застосуванням нових ліків та препаратів: в епітелій втиралися токсичні субстанції, проводилася пересадка шкіри... У вересні 1941 року тут була зроблена спроба масового знищення людей за допомогою отруйного газу «Циклон Б». Тоді загинуло близько 600 радянських військовополонених і 250 хворих в'язнів з табірної лікарні.Майно, розташоване на складах концтаборів, потім вивозили в Третій рейх для потреб вермахту. Золоті зуби, які видаляли з трупів вбитих людей, переплавлялися у зливки та відправлялися в Центральне Санітарне управління СС. Прах спалених в'язнів використовувався в якості гною або їм засипали довколишні ставки і русла річок. У середньому в крематоріях Аушвіцу за добу спалювали близько 3 тисяч осіб. Слово учня. Звільняючи табір, Радянська Армія виявила на складах близько 7 тонн волосся, упакованого у мішки. Це були ті залишки, які табірна влада не встигла відправити на фабрики Третього рейху. Проведений аналіз показав, що на них є рештки ціаністого водню (Газ Циклон Б). З людського волосся, швидше за все – жіночого, німецькі фірми виробляли кравецьку бортівку. Слово учня. І в Аушвиці, і по всій Україні особливо тяжкою і безвихідною була доля дітей. Насамперед це були діти євреїв, циган. Більшість дітей-євреїв гинули в газових камерах відразу ж після прибуття в табір. Одного молодого хлопця гестапівець Хайне поставив і відрізав від його тіла шматки м’яса, іншому зробив у плечах 28 ножових поранень…. Біля кухні під час отримання кави він підходив до того, хто стояв першим у черзі і запитував, чому він стоїть першим, а потім розстрілював. Потім підходив до останнього: «Чому стоїш останнім», і теж розстрілював. Слово учня. Гауптштурмфюрер СС Гебауер душив жінок і дітей, а чоловіків заморожував у бочках з водою, жертвам зв’язували руки і ноги та опускали у воду… Оберштурмфюрер Вільгауз, заради спорту та задоволення жінки та доньки, систематично стріляв із автомата з балкону канцелярії табору в ув’язнених.... потім передавав автомат дружині і вона теж стріляла. Інколи, щоби задовольнити свою 9 річну доньку, Вільгауз змушував підкидати у повітря двох чи чотирирічних дітей і стріляв у них. Донька аплодувала і кричала: « Тату, ще, ще», а він стріляв. Слово учня. Комісар гетто Вепке заклався з іншими катами табору, що одним ударом секіри розрубає хлопчика…Впіймав на вулиці 10 річного хлопчину, поставив його на коліна, змусив скласти руки і покласти на них голову, примірився, поправив голову хлопчика, і ударом секіри розрубав вздовж тулуба… Гітлерівці вітали Вепке, міцно стискали руки, хвалили. Слово учителя Черненко Т. В. читає вірш Наума Коржавина «Мужчины мучили детей» Мужчины мучили детей. Умно. Намеренно. Умело. Творили будничное дело, Трудились - мучили детей. И это каждый день опять: Кляня, ругаясь без причины... А детям было не понять, Чего хотят от них мужчины. За что - обидные слова, Побои, голод, псов рычанье? И дети думали сперва, Что это за непослушанье. Они представить не могли Того, что было всем открыто: По древней логике земли, От взрослых дети ждут защиты. А дни все шли, как смерть страшны, И дети стали образцовы. Но их все били. Так же. Снова. И не снимали с них вины. Они хватались за людей. Они молили. И любили. Но у мужчин "идеи" были, Мужчины мучили детей. Я жив. Дышу. Люблю людей. Но жизнь бывает мне постыла, Как только вспомню: это – было! Мужчины мучили детей! | |
| Переглядів: 173 | |
| Всього коментарів: 0 | |