Праведники Чернігівщини

Сад Праведників у Єрусалимі

Пра́ведники наро́дів сві́ту (івр. חסידי אומות העולם‎, хасидей умот ха-олам), може в частковому випадку стосуватись Бней Ноах чи Ноахідів, цей термін використовується в юдаїзмі і стосується неєвреїв, які виконують Сім законів нащадків Ноя і таким чином заслуговують на царство небесне.

В світському житті термін використовується державою Ізраїль для відзначення неєвреїв, які ризикували життям під час Голокосту, щоб врятувати життя євреям від знищення нацистами. Також часто світська нагорода перекладається українською просто Праведники світу.

Диплом Праведника Медаль Праведника

Відзначення

У 1953 році для вшанування пам'яті жертв і героїв Голокосту рішенням Кнесету був заснований Яд Вашем. Одним з положень рішення було вшанування «Праведників народів світу». Праведником, згідно з рішенням, визнавалися неєвреї, що ризикували життям, рятуючи євреїв під час Голокосту. В 1953 році під юрисдикцією Верховного Суду Ізраїлю було створено комісію, в обов'язки якої входить надання почесного звання «Праведника народів світу». У своїй роботі комісія керується певними критеріями, скрупульозно вивчаючи всі документи, свідчення тих, хто вцілів, та інших очевидців, оцінює історичні обставини й ризик для рятівника, на підставі чого вирішує, чи відповідає той чи інший випадок необхідним критеріям.

Щоб отримати відзнаку «Праведника», особа має задовольняти кілька вимог:

тільки єврейська спільнота може висунути кандидатуру;
не беруться до уваги ті, що допомагали своїй родині, чи євреї, навернені в християнство;
допомога мала повторюватись і/або бути значною;
допомога мала надаватись без очікування будь-якої фінансової компенсації (хоча покриття витрат на їжу та проживання вважається допустимим).

Особа, що ризикувала, рятуючи євреїв під час Голокосту, та визнана Праведником народів світу, отримує в нагороду іменну медаль, почесний сертифікат і право додати своє ім'я до написаних на Стіні Честі в Саду Праведників у Яд Вашемі в Єрусалимі (останнє замість висадження дерев, від чого відмовились через брак місця). Рятівники або їхні найближчі родичі отримують нагороду під час церемонії в Ізраїлі або в своїх країнах в приміщеннях Ізраїльських дипломатичних представництв. Ці церемонії проводяться в присутності місцевих урядових представників і широко висвітлюються в медіа.

Згідно із законом Яд Вашем уповноважений «надавати почесне громадянство Праведникам народів світу на знак визнання їхніх дій, а якщо вони померли, пам'ятне громадянство держави Ізраїль». Кожний, визнаний Праведником народів світу, має право на сертифікат від Яд Вашему. У разі його смерті, його найближчому родичу надається право на визнання пам'ятного громадянства за померлим. Одержувачі, що вирішили жити в Ізраїлі, отримують пенсію у розмірі середньої заробітньої платні, безкоштовне медичне обслуговування, а також допомогу у веденні господарства та медичному догляді.

За добу нацизму було знищено близько 6 млн євреїв. Понад 1,4 млн загиблих припадає на Україну. Рятування євреїв відбувалось різними методами:

1) переховуванням від нацистів та колаборантів;

2) наданням фальшивих (чи справжніх чужих) документів або видачею посвідчень зі зміненими іменами представниками Церкви;

3) організацією втечі з гетто або таборів;

4) переправленням євреїв до партизан. загонів та в безпечні місця.

За попередніми даними, на теренах України представниками різних національностей було врятовано понад 17 тис. євреїв. На відміну від західноєвроп. теренів окупаційний режим у Сх. Європі та СРСР був значно жорстокішим у покаранні тих, хто був звинувачений у наданні допомоги євреям. За переховування єврея окупанти загрожували розстрілом не лише рятівникові, але подекуди й усій його родині.